Cinnamon Cafe

04/05/2017

Друзі ☺
📅 5 та 6 травня ( п'ятниця, субота)

🎉🎁🎈LVIV BIRTHDAY🎈🎂🎉

Відриваємось на повну😃😏 і святкуємо День народження🤗🎂
нашого чудого міста Львова🎉

На Вас чекає:
💥 Стрип - шоу на барі🔥💃
💥Розіграш клубних карток😍📰
💥PJ шоу🔥👯‍♂️💃

І все це під супровід найкращих:🎧👓💿
👉MONAH DJ
👉MC NESTOR KING

Приходьте, буде стильно, драйвово та незабутньо🙀😻

✔ПОЧАТОК 23:00
ВХІД Ж 👩 - 50 ,М👨 - 70

☎097 014 10 00
🚖вул. Джерельна, 20🚶👣

30/04/2015

14/10/2014

До Львова вперше з концертом завітає перший вокаліст культової групи AC/DC Дейв Еванс


24 жовтня на львівських рокерів чекає непересічна подія – у клубі-ресторані «THE GAS STATION» (вул. Джерельна, 20) відбудеться концерт легенди світового року Дейва Еванса - першого вокаліста культової австралійської групи AC/DC. Знаменитий рок-музикант завітає до Львова в рамках свого туру містами України «UKRAINE TO ROCK AGAIN!». Початок концерту – о 20:00.

Вперше 61-річний Дейв Еванс виступав в Україні у травні цього року – в одному з київських байк-рок-клубів. Тоді рок-легенда дав лише один концерт – у столиці. Варто зазначити, що під час перебування у Києві Еванс, знаючи про трагічні події минулої зими, висловив побажання побувати на Майдані Незалежності.

І ось вже за кілька місяців екс-учасник AC/DC вирішив повернутися до нашої країни. Цього разу у його гастрольному графіку – три міста: Львів, Луцьк та Київ. У турі "UKRAINE TO ROCK AGAIN!» легендарному австралійцю Евансу акомпануватиме один з найкращих триб’ют-бендів на пострадянському просторі - київська команда D/C Train.

Голос Дейва Еванса знайомий меломанам із ранніх записів AC/DC, адже це саме він – перший «оригінальний» вокаліст культової австралійської рок-групи. Концерт 24 жовтня у львівському клубі-ресторані «THE GAS STATION» - унікальна нагода через десятиліття почути ранні хіти AC/DC в автентичному виконанні, зокрема: «Rockin' In The Parlour», «Can I Sit Next To You, Girl?», «Soul Stripper», «Rock N Roll Singer». Це буде дві години драйву, потужних гітарних рифів, грому барабанних партій і, головне, голосу співака, який ще на початку 1970-их разом із братами Янг розривав на шматки австралійські паби. Організатори львівського концерту Дейва Еванса наголошують, що після виступу заплановано автограф- та фотосесію для фанатів справжнього року.

В складі AC/DC Дейв Еванс був недовго – лише протягом 1973-74 років. Утім, покинувши групу, він продовжив музичну кар’єру – і зумів стати відомим не тільки у рідній Австралії, а й у США, країнах Західної Європи, а тепер завойовує прихильність і українських рокерів. В активі Дейва Еванса – чотири сольні альбоми.


Відео із травневого концерту Дейва Еванса у Києві і його відвідин Майдану:

• https://www.youtube.com/watch?v=lVNmmZNhR1c (концерт)

• https://www.youtube.com/watch?v=IknlLIOP7n8 (Майдан)



Вартість квитків на концерт Дейва Еванса із групою D/C Train у Львові 24 жовтня: фан-зона - 120 грн.; місця за столиками – 190 грн.


Продаж квитків - на сайті gastroli.ua

А також в касах «GASTROLI» по місту:

- каса №1, пл. Ринок 14, магазин «Квітка»;

- event-hall «КІНО», пр. Чорновола 2;

- TICKETS.UA, ТЦ"KING-CROSS LEOPOLIS", с. Сокільники;

- мережа магазинів "ВУХО.КОМ";

- мережа кіосків "ОТ-ОТ".


Довідки за телефоном: 0 800 507 577.

08/08/2014

Друзі! Заклад Cinnamon Caffee змінює локацію, а тому на деякий час призупиняє роботу.
Проте, вже скоро на Вас чекатиме оновлений Cinnamon!!!

Телефон для довідок: +38 096 644 76 23

#Львів #суші

25/07/2014

Удон локшина в японській кухні є другим після рису основною стравою. Японці вважають за краще рис будь-яким іншим зерновим культурам, але їм безумовно подобається і пшеничне локшина і гречана локшина. Багато в Японії їдять локшину удон мінімум раз на день. Це відбувається частково тому, що локшина удон так легко і приємно ковзає по горлу, а ще тому, що її просто готувати. Локшину Удон потрібно варити всього лише кілька хвилин, а потім можна їсти.

Першими людьми, начавшими є локшину, були, ймовірно, китайці. Секрет виготовлення удон прийшов до Японії з Китаю в Період Нара (8 сторіччя), а по всій країні удон став популярним в Період Едо (17-е - 19-е сторіччя). Поява локшини удон в Японії пов'язують з буддійським священиком Кукая (Kukai), який в цілях поглиблення буддистських знань в IX столітті відправився в Китай.

Після повернення з Китаю він приніс не лише їжу для розуму і духу, але і для тіла: він передав своїм сусідам-селянам з Сануки рецепт приготування локшини удон. В даний час цей район знаменитий смачною локшиною удон. Спочатку локшину удон могли собі дозволити лише багаті аристократи. Але з часом локшина стала народним стравою, яку подавали до столу, в основному, в обід: взимку в гарячому вигляді, а в літню спеку - холодною.

Локшина удон в сучасній Японії стала свого роду національним фаст-фудом. На жвавих міських вулицях в сотнях маленьких кафе і ресторанчиків відвідувачі за помірну плату можуть купити локшину удон і швидко вгамувати голод в обідню перерву. Локшину варять у бульйоні - м'ясному, грибному або рибному - і за смаком додають спеції або овочі.

Бульйон відіграє особливу роль - від його якості безпосередньо залежить смак готової локшини. Готову страву подають з куркою, м'ясом, різними овочами і соусами - тут все залежить від кулінарних пристрастей. Коли до локшини подають соус, потрібно вмочати в нього локшину удон, перед тим як з'їсти.

Удон дуже легко засвоюється. Також відомо, що при застуді або втраті апетиту рекомендується вживати гарячий удон.
Японська локшина удон робиться з клейкою пшеничного борошна. Тісто замішується, розкочується, а потім нарізається на довгі вузькі смужки.

#Львів #суші

24/07/2014

Японці дуже люблять сиру рибу. Перед вживанням її ріжуть багнистими скибочками і замочують в соусі (головним чином соєвому), куди в залежності від сорту риби додають хрін або оцет. Широко вживається також риба в смаженому або вареному вигляді. Рибу маринують, в'ялять, сушать ... З риби японці готують численні страви. Ось деякі з них.

Кацуобусі - Риба (тунець) готується наступним чином:. Виймаються кістки, тушка ріжеться на частини, вариться і після цього сушиться в духовці, потім довгий час висить у темному, прохолодному, помірно вологому приміщенні. У результаті риба покривається специфічної зеленню, ферментуєтся і набуває своєрідний смак і аромат.
Готовий продукт може зберігатися роками. З такої риби японці готують супи, додають в домашні консерви, які їдять з рисом.

Сушена сепія - це головоногі молюски, кальмари, каракатиці. Їх масами виловлюють у острова Хоккайдо і сушать на сонці. Висушені молюски стають тонкими, як кленовий лист, їх ріжуть на дрібні шматочки і продають в пакетиках як жувальну гумку.

Восьминіг - восьминога злегка відварюють, ріжуть на шматочки і замочують в оцті. М'ясо восьминога досить жорстке, але японцям подобається його специфічний смак.

Сусі - у Японії сусі виконує роль бутерброда. Сусі являє собою жменьку підкисленого рису з скибочкою сирої риби. Рис змішують із спеціально приготованими овочами і іноді загортають в лист морської водорості.

Фугу - страва готується з невеликої риби (іглобрюх або фахак), яка, коли її зловлять, надувається і робиться круглою. Її їдять і в сирому вигляді і смаженої. Фугу повинні готувати тільки вправні кухарі, що мають спеціальні ліцензії, оскільки нутрощі риби містять сильну отруту, від нього щорічно помирають до 200 осіб (у 1947 г, число померлих досягло 470)

Сасимі - готується з сирої риби, особливим чином нарізаною і вмочати в соєвий соус, іноді присмачений японським хріном. Для приготування страви найчастіше використовується тунець, морський лящ або фугу.

Темпура - складається в основному з креветок, які обмащуються спеціальним тестом і смажаться в рослинному масло. Замість креветок можуть використовуватися м'ясо і овочі, але креветки все ж вважаються головним продуктом для темпури.

Японці вживають в їжу і м'ясо, проте воно є все ж дорогим задоволенням і тому багатьом не по кишені. Потрібно сказати, що до реставрації Мейдзі м'ясо в Японії було рідкістю. Тепер з м'яса, як і з риби, японці готують найрізноманітніші страви. Найбільш відоме з них сукияки. Блюдо в його нинішньому вигляді стали готувати в Японії років дев'яносто тому, воно складається з скибочок м'яса і овочів, приготованих із спеціальними приправами.

#Львів #суші

23/07/2014

Японці схиблені на рибі. Її їдять на сніданок, обід і вечерю. Її кладуть на рисові кульки, всередину рисових кульок, їдять сирою, копченою, запеченою, обсмаженої, тушкованою з приправами і просто так. Але серед тунців, вугрів і форелей у японців є улюблена риба - лосось і вони придумали масу способів його приготування.

Це стейки з лосося, маринована в оцті шкіра лосося, лососева ікра, малосольні нирки лосося і багато іншого. Пристрасть японців до риби зародилася в VII столітті, коли імператор - буддист видав указ забороняє вбивати і їсти будь-кого, хто бігає по землі. Імператорський указ діяв дванадцять сторіч, що з лишком вистачило, щоб змінити смакові переваги нації.

Зате тепер Японія споживає близько десяти відсотків світового виробництва риби, хоча на її території проживає всього два відсотки населення землі. При цьому дослідники всього світу відзначають, що завдяки містяться в рибі жирним кислотам омега-3 істотно знижується ризик захворювання серцево судинними захворюваннями, хворобою Альцгеймера, ревматичного артриту і деяких форм раку.

#Львів #суші

22/07/2014

Серед основних блюд японської кухні, також є різні види локшини - «удон», яка є компонентом багатьох японських супів, може служити відмінним гарніром або бути самостійною стравою. Не менш поширеними є продукти з бобів сої. За чудові поживні властивості сою називають «білим м'ясом».

Одне з найпопулярніших в Японії страв «тофу» - сир з соєвих бобів. Його додають в рис, локшину і різні рибні та м'ясні страви. «Місо», яке служить основою більшості японських супів, являє собою ні що інше, як масу з подрібнених бобів сої з додаванням солоду і солі. А з бобового тесту готують десерти та солодощі до чаю.

У Японії росте безліч овочів, в тому числі і тих, які не відомі в Європі та Росії або вважаються у нас неїстівними, наприклад, корінь садового будяків «гобо» або горіх гінгко.

Японці були першими, хто почав штучно вирощувати так звані «морські овочі» або просто кажучи водорості. З давніх часів їстівні водорості служили прекрасним доповненням до багатьох страв. Їх збирали практично по всьому узбережжю. Поступово сформувалися райони, в яких виростали найсмачніші види водоростей: «норі» (червоні водорості), «комбу» (бурі водорості), «вакасю», «хідзікі» і багато інших. Вчені вважають, що саме в них криється секрет довголіття.

Японське море, що омиває з усіх боків це острівна держава надзвичайно багате всілякими рибами, молюсками, крабами і восьминогами. І не дивно, що важлива роль в японській кухні відводиться страв з морепродуктів.

У меню будь-якого японського ресторану можна зустріти рибні супи, при цьому вони не мають нічого спільного з густою і наваристою юшкою. Зазвичай бульйон дуже рідкий і прозорий, а риба, морепродукти і овочі в ньому лише злегка обварені. Кожен компонент супу готується окремо, а з'єднуються вони безпосередньо перед їжею. Основою багатьох супів служить бульйон «даси», що представляє собою відвар стружок сушеної риби «кацуобусі» (різновид макрелі) і водоростей.

Крім вареної риби, яка по-японськи називається «німоно», рибу готують і іншими способами: смажать на решітці, томлять на пару, а деякі сорти риб подають у сирому вигляді, як, наприклад, найвідоміше блюдо «сашимі».

Відвідати смачних страв японської кухні, ви можете в закладі
Cinnamon Caffee, що у Львові.

#Львів #суші

20/07/2014

Зелений чай - це символ Японії. А чайна церемонія - есенція дзен буддизму, процес, який удосконалювався протягом п'ятисот років.

🍵 Дзен буддійський чернець на ім'я Ейса привіз чай до Японії з Китаю в XII столітті. Незабаром японська знать влаштовувала дегустації, де можна було зустріти сотні різновидів цього напою. Зв'язок чаю з їжею зміцнилася з появою каісекі рері - особливих страв, супроводжуючих чайну церемонію. Монах, який завіз цей напій в Китай писав, що «чай - це секрет довголіття. На гірських схилах він розправляє свої листя, немов душа землі ».

🍵 Серед чайних церемоній в Японії виділяється шість основних різновидів: нічна, на сході сонця, ранкова, пообідня, вечірня та спеціальна. Серед них виділяються особливо нічна, під час якої приготування порошкового чаю є її частиною і спеціальна.

🍵 Спеціальна японська чайна церемонія - це церемонія, єдина у своєму роді. Вона проводиться тільки по дуже важливих випадках, готуючись до неординарних подій. Одним з таких подій, яких сьогодні начебто вже немає - це підготовка до ритуального самогубства.

🍵 Майстром, які проводять таку церемонію, міг бути тільки людина з великими внутрішніми якостями. Не кожен може зміцнити своїх гостей або гостя в намірі зробити, можливо, самий відповідальний крок у своєму житті.

🍵 Сьогодні допускається в окремих випадках проведення церемонії навіть просто за окремим столом, якщо класичний варіант неможливий.
І сьогодні мистецтво японської чайної церемонії є способом осягнення сенсу життя.

🍵 Вибір начиння, запрошення гостей, одяг - абсолютно все має значення і підпорядковане досягненню простоти, спокою і душевної рівноваги.

🍵 Чайна церемонія в Японії приваблює нас своєю несхожістю на наші звички. Вміти бачити прекрасне в єдиній гілочці, розуміти сенс життя через ковток чаю, цінувати природну природність, вважати іншої людини більш важливим, чим себе - ці якості притаманні японцям і сьогодні. І викликають щиру повагу.

#Львів #суші

20/07/2014

🐟 Найбільш неперевершеним за своєю екзотичності залишається делікатес під назвою «фугусаші» - страва з риби фугу. Колючу кулясту і дуже небезпечну рибу фугу, жителі Японських островів їли ще тисячі років тому, а зараз у Японії споживається щорічно близько півтора тисяч тонн фугу. Для цього потрібно воістину самурайська відвага, адже в м'язах, печінці та ікрі цієї риби міститься отрута, який за своєю силою в 25 разів перевершує кураре і набагато ядовитіша за ціаністий калій.

🐟 Отрути, що міститься в одній рибці, з лишком вистачить для того, щоб убити 30 чоловік. Кухарі, які займаються приготуванням цієї своєрідної і далеко не дешевої страви, закінчують спеціальну школу і одержують ліцензію. Вважається, що якщо клієнт все-таки отруїться м'ясом фугу, то приготувавший страву кухар повинен ... зробити харакірі.

🐟 Під час приготування кухар витягує всі отруйні частини риби, а філе нарізає найтоншими шматочками, не товще паперу, і ретельно промиває. Якщо в рибі залишилося отрути рівно стільки, щоб гості відчули легке сп'яніння, то блюдо приготовлено майстерно. Однак подібна трапеза щороку приводить на лікарняні ліжка кілька десятків гурманів. Але, тим не менш, популярність «фугусаші» тільки збільшується, і можливість загинути від маленької рибки японців не лякає.

🐟 Найголовніша загадка фугу - заради чого люди йдуть на смертельний ризик. Шанувальники екстремальної кухні стверджують, що смак іглобрюха нагадує японські картини на шовку - щось витончене, вислизаюче і гладке. Кітаодзі Росаннін, творець чудової кераміки, писав: «Смак цієї риби не порівняти ні з чим. Якщо ти з'їси фугу три або чотири рази - станеш рабом фугу. Всі, хто відмовляється від цієї страви зі страху померти, гідні глибокого співчуття ».

🐟 Вважається, що крім неймовірних смакових відчуттів фугу володіє наркотичним ефектом. Гурмани, спробувавши цю рибу, стверджують, що по мірі вживання страви накочує паралізуюча хвиля: спочатку віднімаються ноги, потім - руки, після - щелепи. Здатність рухатися зберігають тільки очі. Однак через мить все оживає: повертається дар мови, починають рухатися руки і ноги.

🐟 З цим пов'язана третя причина, чому японці так люблять фугу. Вся справа в особливому ставленні до смерті. Ще самураї вважали: відхід з життя - це апофеоз краси. Фугу дозволяє доторкнутися до японського розуміння досконалості і при вдалому збігу обставин повернутися назад. Не так давно надзвичайно горді собою вчені оголосили, що вивели неотруйного іглобрюха.

#Львів #суші

19/07/2014

Один із секретів японського здоров'я і довголіття - кухня - смачна, здорова, заряджаюча енергією і відмінним настроєм.

Дивно, але джерелом створення японської кухні, якою ми її знаємо, стала нестача продовольства. Убогість рослинного і тваринного світу країни висхідного сонця приручили його жителів благоговійно ставитися до повсякденної їжі, скромним стравам вони намагалися надати максимально естетичний вигляд. Брак палива змусила японців робити упор на сироїдіння, а хліба тут не знали ще кілька десятиліть тому.

Датою народження японської кухні вважається момент, коли японці стали обробляти рис. За легендою, він був принесений до Японії в палиці з очерету божеством рису Інарі-сама. Сталося це 2500 років тому. Рис був всім: їжею і грошима. Вожді племен зберігали його в спеціальних коморах - Окура. Навіть зараз в Японії Міністерство фінансів називається Окура-се, тобто міністерство амбарів.

Апофеозом здорової кухні є стовідсотково вегетаріанський стиль, або содзін рері - храмова кухня, яку дзен буддистські священики практикували в Японії протягом восьмисот років. Основний сенс содзін рері - їжа повинна сприяти духовному зростанню. Нічого не можна викидати. Допускаються тільки маленькі порції простих рослинних продуктів. Типовий обід - це тушкований дайкон, з нарізаним пореєм і соусом місо. У седзін знайшло своє відображення священне для буддистів число п'ять. П'ять способів приготування (сирим, на пару, на грилі, відварні, просто смажені), п'ять кольорів (зелений, жовтий, червоний, білий, чорний), п'ять смаків (солодкий, гострий, гіркий, кислий, солоний) і п'ять фраз, які ченці повинні вимовляти перед трапезою:

• Я думаю про працю завдяки якому я можу поїсти
• Я думаю про власну недосконалість і про те, чи заслужив я цю їжу
• Нехай мою свідомість звільниться від переваг і жадібності
• Нехай ця їжа дарує мені зцілення і збереже здоров'я
• Нехай ця їжа допоможе мені в моєму вдосконаленні..

#Львів #суші

17/07/2014

Незважаючи на те, що саке виробляється в Японії як мінімум з III століття і поширилося вже по всьому світу, цей напій як і раніше вважається екзотикою. Навіть з назвою «рисова горілка» або «рисове вино» досі не визначилися.

Хоча процес виробництва, мабуть, найближче до рому, тільки замість очерету використовується рис, який гарненько пропарюють, додають воду і, головне, спеціальний грибок, який і відповідає за ферментацію. Через місяць отриманий продукт фільтрують і пастеризують, після чого він готовий до вживання. Спочатку напою приписували містичні властивості, і здійснювати «священні» операції з рисом дозволялося лише імператорської сім'ї, і лише через кілька століть секрет перейшов спочатку до монахів, а потім і до простих селянам. Досі саке в основному вживають в чистому вигляді, хоча останнім часом його стали додавати в коктейлі або «сакетіні».

Найпопулярніші японські виробники Tamanohikari заради пивоварня і Gekkeikan із задоволенням водять екскурсії по своїх заводах і пригощають гостей готовою продукцією. Причому ходити далеко не доведеться: обидва вони знаходяться неподалік від Кіото і буквально в сусідніх будівлях. Втім, необов'язково відвідувати саме їх: в Японії більше двох тисяч виробників напою і вибір є. У Кобе найпопулярнішим туристичним місцем є сакеварня Tamanohikari, в Токіо - Ichinokura.

Ті, хто знайомий з національними традиціями Країни висхідного сонця, добре знають, що будь-яка страва тут подається по-особливому, а кожна трапеза представляє собою вишукану церемонію, схожу на священне дійство. Саке також не виняток, тому вживають його, дотримуючись певного ритуалу. Він має на увазі неквапливе питво з крихітних чашечок («набряк», «гуіномі») протягом досить тривалого часу. Мініатюрний посуд може бути виготовлений з різного матеріалу: глини, дерева або скла. Пити саке потрібно маленькими ковтками, під неспішну бесіду, розтягуючи задоволення і від напою і від приємної розмови. Іноді цей процес може розтягуватися на кілька годин.

#Львів #суші