24/09/2023
Вареники — фірмова страва української кухні. Як начинку в тісто загортають сир, м’ясо, гриби, вишню, мак, капусту, картоплю, пшоняну чи гречану кашу. Для українського селянина вареники були стравою святковою, не повсякденною. Їх споживали під час урочистих трапез на весіллі, хрестинах, поминках, гостинах, толоках і обжинках, на Масницю. Вареники в українській культурі — символ заможного, щасливого життя.
Геніальна у своїй простоті ідея загортати в прісне тісто смачне м’ясце відома з давніх-давен і в різних куточках світу. У кожного народу страва має свою назву й свої особливості приготування. Сьогодні ми зібрали для вас назви «родичів» вареника в кухнях народів світу.
🔹 У Польщі вареники готують так само, як в Україні, проте називають інакше — ПЕРÓГІ (pierogi). Білоруський і литовський аналог — КОЛДУНИ́ (білор. калдуны́, лит. koldūnai — зводяться до латинського слова caldūna «свіжі потрухи»).
🔹 КНÉДЛИКИ (КНИ́ДЛІ) — страва чеської та словацької кухонь. Готують з тіста або картопляного пюре, загортаючи всередину м’ясо, бекон. Чеське knedlík і словацьке knedľa походять від німецького іменника Knödel «фрикаделька, галушка»
🔹 РАВІÓЛІ — італійські варенички з тонкого тіста у вигляді півмісяця, еліпса чи квадрата. Начинка може бути з м’яса, риби, городини, садовини. Страву або варять, або підсмажують (в олії). За походженням італійське ravioli є формою множини діалектного raviolo «ріпка».
🔹 ТОРТЕЛÍНІ — ще один різновид італійських вареничків. Як начинку кладуть м’ясо, сир, овочі, гриби. Куточки кожного вареничка защипують у вигляді кільця. Tortellini — буквально означає «тортики, тістечка».
🔹 МÁУЛЬТАШЕНИ — німецькі (швабські) великі вареники. Варять їх у густій м’ясній юшці. Складне слово Maultaschen (Maul «паща» + Tasche «кишеня, мішок») буквально означає «мішок для годівлі тварин; рептух». Так страву назвали, очевидно, через її зовнішній вигляд.
🔹 КРÓПКАКОРИ — шведські вареники. Грубе тісто замішують з борошна, картопляного пюре та яєчних жовтків. У середину кладуть суміш із шинки, сала, смаженої цибулі. Зовні нагадують круглі галушки. Шведське kroppkakor утворене сполученням іменників kropp «тіло, тулуб» і kaka «пиріг, печиво».
🔹 ДÁМПЛІНГИ — англійська загальна назва будь-яких вареників і пельменів. Первісно так називали сінгапурські вареники, приготовлені з тонкого тіста з начинкою з м’яса, овочів або морепродуктів. Тісто скріплюють спеціальною бамбуковою паличкою. Англійське dumpling зводиться до німецького діалектного dump «грудочка».
🔹 КРÉПЛАХ — традиційна святкова страва європейських євреїв. У тісто кладуть капусту, картопляне пюре, м’ясо (крім свинини). Згортають у формі тригранної піраміди або трикутника (краї символізують трьох патріархів єврейського народу). Варять у курячому або овочевому бульйоні. Назва (мовою їдиш קרעפּלעך) походить від німецького krappe, krapfe «шмат тіста».
🔹 ПЕЛЬМÉНІ — популярна страва фіно-угорських народів. Поширена також у східних слов’ян. Тісто готують з борошна, води, яєць. Фарш — суміш яловичини та свинини з додаванням гострих приправ. Первісна назва (пельнянь) походить з мови комі й буквально означає «хлібне вухо» (пель «вухо» + нянь «хліб»).
🔹 ХІНКÁЛІ — широко відома страва грузинської кухні. У фарш з баранини чи свинини додають гострі спеції, цибулю, часник. Тісто замішують досить щільним і тужавим. На верхівці хінкалі виліплюють хвостик з тіста. Їдять страву руками, тримаючи за цей хвостик, який потім викидають. Назву (ხინკალი) запозичено з аварської мови.
🔹 БОРАКИ — вірменська страва. Яловичий чи баранячий фарш попередньо обсмажують, а тоді закладають у трубочки з тонкого бездріжджового тіста. Знизу ці трубочки заліплюють, ставлять у каструлю вертикально, повільно тушкують у бульйоні та обсмажують.
🔹 ГЮРЗÁ — азербайджанські вареники. Баранячий або яловичий фарш перемішують з цибулею, додають спеції, зокрема корицю. Кожен вареник гарно закручують у трубочку, залишаючи один кінець відкритим. Тоді щільно укладають в каструлю незаліпленим кінцем догори, просочують смальцем і варять у підсоленій воді. Назва (Gürzə) буквально означає «змія». Річ у тім, що в кожному виробі залишають маленьку дірочку й коли його надкушують, лунає звук, схожий на сичання змії.
🔹 МАНТИ́ — одна з найпопулярніших страв у народів Центральній Азії. Першими її почали готувати уйгури, нині найбільша тюркська спільнота в Китаї. Прісне пшеничне тісно тонко розкачують. У начинку з подрібненого баранячого фаршу додають курдючне сало. Можуть начиняти сезонними овочами, наприклад морквою чи гарбузом. Готують манти на пару в спеціальному посуді. Назва походить з турецького mantı — слова невідомого походження.
🔹 БÁОЦЗИ — китайський аналог попередньої страви. Ліплять із дріжджового тіста з начинкою зі свинячого фаршу та капусти, інколи — з грибів, гарбуза, інших овочів. Готують на пару. Їдять руками.
🔹 ЦЗЯ́ОЦИ — ще один популярний різновид китайських вареників. Їх так само варять на пару, начинку роблять зі свинини та капусти, але тісто — бездріжджове. За формою найчастіше бувають трикутними. Японці цю страву називають ГÉДЗА. Відмінність у тім, що її не варять, а смажать (в оливковій олії), а в начинку можуть додавати рибу та інші морепродукти.
🔹 МОДАК — страва індійської кухні, формою схожа на хінкалі. Тісто готують з рисового борошна, а в начинку кладуть кокосову стружку, пальмових цукор, кардамон і горіхи. Готують на пару або у фритюрі.
🔹 МОМÓ — вареники з Тибету. Тісто доволі аскетичне — пшеничне борошно та вода, без дріжджів. Фарш виготовляють з курятини, баранини, свинини, козлятини або м’яса яка. Присмачують перцем, сіллю, часником, цибулею, коріандром, кмином. Варять на пару. Їдять руками. Назву запозичено з китайської мови: 馍馍 означає пшеничну булочку, приготовану на пару.
А які вареники найбільше смакують вам?
