06/05/2024
Діаспора: ефемерна ілюзія чи приклад для наслідування?
Почнемо з визначення:
1. Діаспора (грец. diasporá — розсіяння), перебування значної частини народу (етнічної спільности) поза країною його походження.
2. Діаспора — етнічно-культурна та релігійна спільнота за межами материнського етнічного регіону, котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність.
3. Діаспора – це стійка сукупність людей єдиного етнічного чи національного походження, що живе за межами своєї історичної Батьківщини і має соціальні інститути для підтримки і розвитку своєї спільності.
Бажання зробити порівняння не було, хочу аби це залишилось на ваш розсуд. Коротко напишу про три різні Канадські діаспори, які обрала: Італійську, Арабську та Українську. Інформацію за основу брала відому, перевірену та з власних спостережень і досвіду. Ви можете знайти окремі подробиці в мережі, я не даю посилання цілеспрямовано.
* * *
Італійський квартал Торонто унікальний в усіх відношеннях. По-перше, він має найбільшу італійську спільноту в Канаді. По-друге, квартал є неофіційним центром італійської культури в країні. По-третє, Маленька Італія Торонто – єдиний подібний квартал в усьому світі, в якому є так звана Італійська Алея Слави, створена на зразок Алеї Зірок в Голівуді. Зірки на цій Алеї заслуговують лише найбільш відомі та заслужені персони з італійським корінням. Алея була відкрита 2009 році, встигла завоювати любов жителів Торонто і стала однією з найголовніших туристичних принад кварталу. Італійська діаспора майже розчинилася в канадському повітрі, але принесла і приносить досить багато завдяки своїй національній кухні і кулінарному досвіду, який почався з буму італійської піци. З моменту, коли в Канаду потрапили перші печі для випікання піци і протягом швидкого періоду часу, під час якого великі американські мережі Pizza Hut, Pizza Pizza та подібні почали з*являтися дуже швидко і підвищувати потребу на споживання різних видів сиру (моцарелли, наприклад), піца стала невід*ємним шматком канадської культури. Зі зростанням популярності традиційної страви зростає і попит на виготовлення цього продукту або інгредієнтів, які входять в його склад. Таким чином, наприклад, Ліно Сапуто, почав з виготовлення домашнього сиру і стартового капіталу в $500, а зараз Saputo Inc. – одне з найбільших в Канаді підприємств по виготовленню молочних продуктів з капіталізацією $14,8 млрд.
Після землетрусів в Італії в 2009 році, Боб Сакко, президент Національної Федерації Італійських Канадців-Бізнесменів, створив Фонд Ліквідації Наслідків Землетрусу в Абруццо , в який канадські італійці направили $ 2 млн, які пішли на будівництво нового медично-дослідного центру в місті, що постраждало найбільше. Ще понад $ 400 000 були передані в Фонд Червоного Хреста. Ця матеріальна підтримка досі існує, бо землетруси продовжуються, навіть, на початку 2017 року.
* * *
В Канаді багато арабів та мусульман. Є певні райони, які «передбачають» проживання переважної більшості арабів чи мусульман. В таких районах можна зустріти магазини, кафе, школи та, навіть, центри об*єднання громади (всі написи та вивіски, обов*язково, арабською мовою). Громадські центри – це добровільні організації, де люди арабської чи мусульманської приналежності можуть отримати інформацію щодо своїх потреб сьогодення, консультації чи поради, інформацію про громаду чи місто загалом, тут, також, займаються організацію та проведенням громадських заходів, облаштовані та створені гуртки для дітей або активітети для дорослих, існують, також, садочки-дейкеа для наймолодших діток. Консультації та інформація саме арабською мовою, буклети та книжки теж арабською мовою, але багато чого буде продубльоване англійською та французькою мовами. Жінки та дівчата мають змогу носити традиційне вбрання та хіджаб без перешкод всюди (дівчата в школах хіджаби не знімають). Існують приватні мусульманські школи, де програма навчання досить потужна. Деякі школи, навіть, займають топові рейтинги з підготовки учнів. Хочу зазначити, що родинні та дружні зв*язки є досить міцними, підтримку отримає кожен, хто про неї спитає. Канадські мусульмани дуже пишаються тим, що вони добре володіють як французькою, так і англійською мовами і своїм громадянством. За даними статистичних та соціологічних досліджень – арабсько-мусульманська спільнота одна з найбільш швидкозростаючих спільнот за останні 10 років.
В 2014 році в Торонто був відкритий Музей Ісламської Культури. Це єдиний такий музей в Північній Америці. В музеї є понад 1.000 експонатів, серед них артефакти дуже старовинні - VIII століття. На будівництво комплексу, який розташований на 17 акрах землі, було витрачено приблизно $ 300 млн.
* * *
Українська діаспора має глибоке коріння, але хочу показати досвід через призму освітньої моделі. В Торонто 4 українські школи, які мають дуже хорошу репутацію і дають досить потужний рівень освіти. Кожен день є час, присвячений українській літературі, мові та культурі. Обов*язковим при зарахуванні є: один з батьків повинен бути українцем або українкою за національністю. На базі шкіл є, так звані, суботні школи, де проводяться 4-годинні заняття (українська мова та література, історія та культура). Розмовляють тут виключно українською мовою. Учні добре знають, що суботу можливо провести відпочиваючи, але вони розуміють, що проведений та витрачений суботній час принесе додатковий диплом з української мови і додаткові бали в державний атестат, що додасть шансів при вступі до вишу. Щорічно на навчання до Канади приїздить більше 1 млн іноземних студентів. Країна є одним із світових лідерів в області високих технологій, аерокосмічної індустрії, мікроелектроніки тощо. Як наслідок, усі ці напрямки викладаються тут на досить високому рівні. Гарною репутацією користується канадська інженерна освіта, а також програми з бізнесу та природничих наук. Канадська вища освіта займає топові рейтинги на світовій арені. Вчителі в Канаді мають хорошу заробітну плату, багато соціальних пільг: страхування, високі пенсії. Відношення до школи і до вчителів в Канаді надзвичайно турботливе та дружнє. Професія вчителя – одна з найбільш престижних та високооплачуваних. При чому, умови створені такі, що вчитель може працювати в іншій області теж, при цьому вдало поєднуючи те, що робить. Вчителі мають право на академічну відпустку, яка може продовжуватися 1 рік. Ця відпустка не оплачується, але місце роботи зберігається, і викладачі вільні присвятити її для самореалізації, впорядкуванню своїх справ або вирішенню простих побутових проблем,які наразі виникли, або просто відпочити і набратися нових сил. Я особисто знайома з викладачем перукарської майстерності і стилю, яка є власницею ферми з бджільництва, або шкільною вчителькою, яка викладає мови і має свій туристичний бізнес.
Хочу зазначити важливість емоційного стану вчителя: на це тут звертають просто мега-увагу. Підвищувати голос на учнів заборонено, не говорячи вже про те, щоб обізвати чи назвати якимось словом, що принижує гідність. Мораль така: людина, яку принижували з раннього дитинства, не може стати гідним членом сучасного громадянського суспільства з його високим коефіцієнтом особистісних досягнень. Бо ця людина, обов*язково обере поведінку «месника» і буде принижувати всіх, хто від нього залежить протягом усіх періодів свого життя. В школах не існують щоденники з оцінками і класні журнали. Вчителі ведуть записи, або роблять відмітки в блокнотах, оцінюють ті чи інші завдання, але оцінки не озвучуються. Педагогам заборонено давати чіткі судження щодо оцінювання тих чи інших навичок чи здібностей. Тільки наприкінці чверті чи семестру учням віддають запечатані табелі. Ніхто з однокласників не знає про успішність один одного, якщо хтось сам не захоче поділитися своєю радістю чи результатами. Про школу та навчання ще буду писати, але хотілося б зазначити важливість деяких предметів. Наприклад, «драма» введена аби підвищити почуття самоповаги, впевненості в собі. «Ораторське мистецтво» аби навчитися достойно триматися перед аудиторією. Серед незвичайних предметів в школі є обов*язкові «уроки медіа», де розвивається креативне мислення при створенні рекламних слоганів, написанні статтей, сценаріїв тощо.
Хочу подати нове визначення слова «діаспора»:
Діаспора – це об'єднання інтелектуальних, професійних, наукових, мистецьких сил України поза її межами. Це нова, сучасна генерація українців з України, які проживають на території інших країн. Всі ресурси, які вони повезли із собою – це їхній розум і руки. Історія діаспори має найглибші коріння саме в Канаді – країні з високорозвиненою демократією та побудованою на пошані до особистості. Кожної окремо взятої особистості! За нами вибір зростити нові ОСОБИСТОСТІ в Україні!
Ми маємо багато прикладів та моделей, але починати потрібно з освіти…
#маленькийельфчитаєкнижки
#креативнідіти #читайУКРАЇНСЬКЕ #ЯОсвіта
